Посольство України у Державі Катар

, Київ 02:39

Торговельно-економічне співробітництво

Торговельно-економічне співробітництво

Українсько-катарське торговельно-економічне співробітництво регулюється Угодою про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядом України та Урядом Держави Катар (2002 р.).

Динаміка розвитку українсько-катарських стосунків свідчить, що на даному етапі закладено необхідні передумови для розвитку ефективного співробітництва між Україною та Катаром у торговельно-економічній, промисловій та інвестиційній сферах.

Динаміка зовнішньої торгівлі України з Катаром за 2012-2016 роки

(млн. дол. США)

 

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

За 2016 р.

експорт

6,65

7,73

18,72

15,99

12,44

імпорт

16,58

13,98

11,31

8,35

26,27

товарообіг

23,23

21,71

30,03

24,35

38,72

сальдо

- 9,93

- 6,25

7,41

7,66

-13,84

 

Вивчення балансової структури товарообігу між Україною та Катаром свідчить про поступове покращення двосторонньої торгівлі на користь України. Зокрема, якщо за результатами 2013 р. торговельне сальдо було негативним і дорівнювало 6,2 млн. дол. США., то вже у 2014 р. Україна мала позитивне сальдо торгівлі товарами з Катаром (7,41 млн. дол. США), а за результатами 2015 р. цей показник склав 7,66 млн. доларів США.

  1. Номенклатура українського експорту до Катару:

Традиційною товарною позицією українського експорту, яка користується найбільшим попитом на катарському ринку, є чорні метали та вироби з них – код УКТ ЗЕД 72, 73 (у середньому, 35-45% від загальної щорічної вартості експорту України до Катару). Серед інших товарів вітчизняного виробництва, які експортуються до Катару, другу та третю позиції відповідно займає продукція вітчизняного агропромислового комплексу - зернові культури УКТ ЗЕД - 1003 (ячмінь, 20-25% від товарообігу), молоко і молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед УКТ ЗЕД – 04 (до 20%), а також м'ясо та їстівні субпродукти УКТ ЗЕД - 02, вироби деревообробної промисловості (меблі, вироби з деревини УКТ ЗЕД – 94, 44) і машинобудування (електричні машині, котли, УКТ ЗЕД -84).

  1. Номенклатура імпорту до України.

Протягом останніх декількох років основними товарними позиціями імпортних операцій з Катару виступає продукція катарської нафтохімічної галузі. Наразі катарський імпорт представлений переважно двома товарними позиціями - пластмаси, полімерні матеріали - УКТ ЗЕД 39 (60-70% загального обсягу) та органічні хімічні сполуки УКТ ЗЕД 29 (20-25%). Поступове зменшення імпортних операцій з Катару в Україну протягом 2012-2015 рр. пов’язано з процесом реформування в Катарі структури та мережі реалізації нафтохімічної продукції (полімерні матеріали, пластмаси та ін.), основної статті українського імпорту, а також певним зниженням попиту на зазначену сировину в нашій державі.

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами у 2015 р. (останні дані) збільшився у порівнянні з аналогічним періодом 2014 р. на 10,3% та склав 774,7 тис. дол. США. При цьому експорт послуг в 2015 р. зменшився на 59,4% та становив 25,8 тис. дол. США. Імпорт послуг до України за цей же період зріс на 17,4% і склав 748,9 тис. дол. США. Негативне сальдо України у торгівлі з Катаром послугами дорівнювало 0,72 млн. дол. США.

Виходячи з кількості масштабних інфраструктурних проектів, які реалізовуватимуться Катаром у ближчі роки у контексті підготовки країни до проведення Чемпіонату світу з футболу 2022 р., перспективними напрямами розширення українського експорту до Катару є налагодження поставок будівельних матеріалів та експорт послуг (виконання українськими компаніями робіт з будівництва доріг, готелів, спортивних об’єктів на правах субпідрядників, а також їх оснащення).

Згідно з умовами, затвердженими Вищим комітетом з питань спадщини та проектів Катару, іноземні (українські) компанії з метою участі у реалізації проектів до ЧС з футболу у 2022 р. можуть реєструватися та подавати тендерні заявки до Вищого комітету (Supreme Committee for Delivery & Legacy, http://www.sc.qa/supplier/registration), або діяти в рамках співпраці між ТПП двох країн. ТПП Катару складено перелік т.зв. «Забудовників класу «А» (Grade-“A” Constructors` list), у партнерстві з якими українські підприємства можуть взяти участь у зазначених проектах як субпідрядники. Проте, у цій галузі українським фірмам слід бути готовими до серйозної конкуренції з боку китайських та турецьких компаній.

 

Поточний стан зовнішньої торгівлі товарами України з Державою Катар

 

2016 рік відзначився суттєвим зростанням динаміки українсько-катарського товарообігу, що відобразилось у значному збільшенні загального обсягу торгівлі товарами (більш ніж у два рази у порівнянні з аналогічним періодом 2015 р.) за рахунок збереження обсягів вітчизняного експорту до Катару та значного (більш ніж утричі) збільшення обсягу імпортних операцій з Катару в Україну.

Українсько-катарське торговельно-економічне співробітництво на теперішньому етапі регулюється Угодою про економічне, торговельне і технічне співробітництво між Урядом України та Урядом Держави Катар від 2002 р.

Так, згідно з інформацією Державного комітету статистики України, за результатами 2016 р. загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами між Україною і Катаром значно перевищив показники минулого року та склав 38 млн. 718 тис. дол. США (2015 р. - 24 млн. 321 тис. дол. США). При цьому відбулось певне зменшення обсягів українського експорту до Катару, який за цей період склав 12 млн. 434 тис. доларів США (2015 р. - 15 млн. 991 тис. доларів США).

Натомість, відзначаємо значне збільшення обсягу товарного імпорту з Катару, який у 2016 р. досяг 26 млн. 266 тис. доларів США, що становить 314,5% від показників 2015 р. (8,35 млн. доларів США). Негативне сальдо – 13 млн. 836 тис дол. США (за результатами 2015 р. Україна мала позитивне сальдо торгівлі товарами з Катаром - 7,64 млн. доларів США).

Номенклатура українського експорту:

У структурі українського експорту до Катару протягом 2016 р. в основному були представлені товари сільськогосподарської галузі: зернові культури (ячмінь, код 10 за УКТТН ЗЕД) – 27,8%, молоко та молочні продукти, яйця птиці (04) – 20,6%, м'ясо та їстівні субпродукти (4,5%), а також чорні метали (72) – 18,9% і вироби з них (10,5%), деревина та вироби з неї (2,8%) та меблі (94) – 7,3%.

Номенклатура імпорту до України:

В структурі українського імпорту з Катару в 2016 р. домінували дві товарні позиції - органічні хімічні сполуки (код 29 за УКТТН ЗЕД) - 53,0% та пластмаси, полімерні матеріали (39) - 45,3%. Значне зростання катарського імпорту відбулось за рахунок суттєвого, у кілька разів збільшення продажу в Україну зазначених категорій продукції нафтохімічної галузі Катару, яка використовується в якості сировини українськими переробними підприємствами.

Двостороння торгівля послугами між Україною та Катаром у 2016 р. є досить незначною, втім її обсяг за результатами звітного періоду зріс у порівнянні з 2015 р. більш ніж удвічі та склав 1 млн. 731 тис. дол. США. При цьому експорт послуг у 2016 р. збільшився на 662,1 тис доларів і становив 673,9 тис. дол. США (переважно транспортні послуги та послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю). Обсяг імпорту послуг до України за цей же період майже не змінився і склав 697,2 тис. дол. США (в основному державні та урядові послуги). Від’ємне сальдо України у торгівлі послугами з Катаром дорівнює 0,023 млн. дол. США.

 

Основні міжнародні виставково-ярмаркові заходи на 2017 р.

 

Місто проведення

Назва

 

Термін проведення

Організатор виставкового заходу

 

Спеціалізація

м.Доха,

Doha Exhibition & Convention Center

QATAR MOTOR SHOW - 2017

 (Катар мотор  шоу)

січень 2017 р.

Qatar Tourism Authority 
P.O.Box 24624
Doha, Qatar 
Т.+974 4499 7499

Ф.+974 4499 1919 

еmail:info@qatartourism.gov.qa

міжнародна автомобільна виставка

 

м.Доха

Doha Exhibition & Convention Center (DECC),

Foodex Qatar

(Фудекс-2017)

2-4 квітня 2017 р.

Al Fajer Information & Services

P. O. Box 11183, Dubai
Dubai, UAE

Tel. : +33 (0)1 76 77 13 14

Fax : +33 (0)1 53 30 95 40

продовольчі товари, харчова промисло-вість

м.Доха,

Doha Exhibition & Convention Center

CITYSCAPE QATAR

(Сітіскейп Катар)

24 - 26 квітня 2017 р.

INFORMA MIDDLE EAST Doha, Qatar

Tel: +971 4 407 2475

Fax: +971 4 335 1891

Email:ahmed.zakaria@informa.com

headoffice@informa.com 

нерухомість, архітектура,

ландшафт

м.Доха,

Doha Exhibition and Convention Center 

Project Qatar -2017

(Проджект Катар)

8 - 11 травня  2017 р.

IFP Qatar

Ibn Seena Street, Al Muntazah Area,

P.O. Box: 22376, Qatar

Project Manager

Mr. Rawad Sleem

Tel:+ 974 44329900

Fax:+ 974 44432891

Email: info@ifpqatar.com

Web: www.ifpqatar.com

найголовніша будівельна виставка в Катарі

м.Доха,

Doha Exhibition and Convention Center 

Qatar Heavy Max (Катар хеві макс)

8 - 11 травня  2017 р.

IFP Qatar

Ibn Seena Street,

Al Muntazah Area,

P.O. Box: 22376, Qatar

Tel:+ 974 44329900

Fax:+ 974 44432891

Email: info@ifpqatar.com

Web: www.ifpqatar.com

виставка важкої промисло-вості (проходить в рамках Project Qatar)

             

 

 Загальні умови ведення бізнесу в Катарі.

Катаром створено привабливий інвестиційний клімат для стимулювання інвестиційної діяльності. Політично і соціально стабільна країна, незмінні умови інвестування сприяють залученню інвестицій переважно в енергоємні галузі. Крім того, Катар має ринково орієнтовану економіку, постійно оновлює законодавство у сфері інвестицій для підтримання економічної відкритості.

Митні збори та бюрократичні або процедурні обмеження є мінімальними або взагалі відсутні щодо всіх операцій, включаючи репатріацію іноземних капіталів; законодавство створено для забезпечення стимулів і засобів, які могли б допомогти підвищити рентабельність інвестицій.

Держава розвиває інфраструктуру, включаючи дороги, комунальне господарство, порти і комунікації як найвищий пріоритет, спрямований на диверсифікацію економіки, залучення іноземних інвестицій і збільшення джерел національного доходу.

Катар вдосконалює умови для залучення іноземної робочої сили, необхідної для реалізації проектів розвитку країни.

Інвестування в Катарі

«Закон про інвестиції в Катарі» (№ 13, 2000 р. з доповненнями), більш відомий як «Закон про іноземні інвестиції в економічну діяльність», регулює процес надходження іноземного капіталу в Катар.

Як правило, іноземні інвестори можуть інвестувати в усі галузі народного господарства за умови, що вони мають одного або кілька катарських партнерів, яким належить не менше 51% капіталу спільного підприємства, і за умови, що компанія зареєстрована відповідно до положень «Закону про комерційні компанії».

Згідно зі статтею 2 «Закону про іноземні інвестиції в економічну діяльність», міністр економіки та торгівлі може дозволити іноземним інвесторам мати частку в спільних підприємствах більше, ніж 49 % (до 100 % від наявного капіталу) в таких окремих секторах, як сільське господарство, промисловість, охорона здоров'я, освіта, туризм, освоєння природних ресурсів або енергії і видобутку корисних копалин, за умови, що ці проекти відповідають визначеним пріоритетам розвитку країни; надають пріоритетну увагу оптимізації використання та підвищують цінність місцевої сировини і місцевих продуктів; які орієнтовані на експорт; впроваджують нові продукти та використовують новітні технології; націлені на залучення передових технологій або розвиток національних людських ресурсів.

Катар прагне не вводити ніякі обмеження на іноземні інвестиції в країні, щоб забезпечити добросовісну конкуренцію між іноземними та катарським капіталом. Проте, іноземним інвесторам не дозволено інвестувати у банківську сферу, страхування, питання комерційного представництва і торгівлю нерухомістю. Для здійснення інвестицій у банківську або страхову сферу для іноземних компаній потрібен дозвіл Уряду Катару.

Порядок і правила заснування, реєстрації та функціонування комерційних компаній у Катарі визначений законом №11 - 2015 «Про комерційні компанії» (замінив Закон № 5 -2002 «Про комерційні компанії».

Крім того, законодавчо передбачено можливість заснування компаній в Катарському фінансовому центрі (Qatar Financial Centre (QFC), відповідно до нормативних документів Центру) та Катарському парку науки і технологій (Qatar Science & Technology Park (QSTP), законодавство ВЕЗ)

Катарський Фінансовий центр надає альтернативну платформу для суб'єктів, що спеціалізуються на фінансових послугах. Центр дозволяє іноземним організаціям, що пропонують фінансові послуги, зокрема, перестрахування, управління активами та джерелами венчурного фінансування, мати переваги у вигляді більш досконалого регуляторного режиму, а також дозволяє мати повністю іноземну власність.

Законом також передбачено, що, згідно з указом Еміра, іноземні компанії можуть володіти 100% акцій підприємств у таких секторах, як промисловість, сільське господарство, гірничодобувна промисловість, енергетика, туризм за умови, що інвестиції спрямовані на розвиток галузі, у сферах надання громадського сервісу або послуг, що служить інтересам спільноти. Закон також дозволяє іноземним інвесторам імпортувати для своїх проектів необхідні матеріали, які не доступні на місцевому рівні.

Передбачені державою загальні стимули для інвестицій:

• вільний імпорт і репатріація коштів.

• вільний переказ прибутку і активів.

• можливість вільного обміну валюти за стабільними ставками.

• безмитний імпорт матеріалів і устаткування, необхідних для створення, експлуатації або розширення проектів;

• 10 - річне звільнення від податку на прибуток з початку введення проектів у комерційну експлуатацію;

• безмитний імпорт сировини і напівфабрикатів, відсутніх на місцевому ринку і необхідних для промислових проектів;

• забезпечення необхідної земельної ділянки в промислових зонах для промислових проектів, тривалі терміни оренди за доступними цінами.

• забезпечення проектів енергією , паливом, водою та природним газом за конкурентними цінами (субсидованою ціною).

Уряд також пропонує додаткові стимули, такі як: 5-річні податкові канікули (за рішенням уряду); відсутність прибуткового податку на заробітну плату експатріантів; відсутність регулювання операцій з обміну валюти - катарський реал є вільно конвертованою валютою (1 долар США - 3,64 катарських ріалів); валютний курс залишається стабільним протягом двох десятиліть; якісні медичні та освітні установи.

У 1997 році створений Катарський банк розвитку із статутним капіталом в 200 мільйонів катарських реалів. 100 % власності банку належить Державі Катар. Одна з цілей заснування банку – забезпечення кредитування інвестиційних проектів за нижчою ставкою та більш тривалим терміном погашення.

 

 

 Заснування та функціонування комерційних компаній

(загальна інформація)

Порядок і правила заснування, реєстрації та функціонування комерційних компаній у Катарі визначений законом №11 - 2015 «Про комерційні компанії» (починаючи з лютого 2016 р. замінив Закон №5 «Про комерційні компанії» від 2002 р.). Згідно з Законом, у Катарі дозволено функціонування компаній наступних форм:

  1. Компанії з обмеженою відповідальністю (Limited Liability Companies);
  2. Командитне товариство (Limited partnership);
  3. Спільне підприємство (Joint venture company);
  4. Публічне акціонерне товариство (Public shareholding company);
  5. Приватне акціонерне товариство (Private shareholding company);
  6. Партнерство з обмеженою відповідальністю (Equities partnership);
  7. Повне товариство (General partnership)

 

Загальний порядок започаткування бізнесу

• подання до Міністерства економіки і торгівлі анкети-заяви про реєстрацію нової компанії;

• відкриття банківського рахунку з відповідним до форми компанії капіталом;

• вибір і затвердження назви компанії у комерційному реєстрі та департаменті реєстрації товарних знаків Міністерства економіки і торгівлі;

• затвердження статуту компанії в Департаменті комерційних компаній Міністерства економіки і торгівлі;

• аутентифікація установчого договору та статуту компанії у Міністерстві юстиції;

• затвердження окремих видів комерційної діяльності компетентним органом, якщо це потрібно;

• реєстрація у комерційному реєстрі Міністерства економіки і торгівлі та в Торгово-промисловій палаті Катару;

• отримання комерційних ліцензій та дозволу на вивіску в муніципалітеті м.Доха;

• реєстрація та отримання ідентифікаційного номеру платника податків в Міністерстві фінансів;

• виготовлення печаток компанії

Для акціонерних товариств

Заява щодо створення компанії повинна бути представлена в Міністерство економіки і торгівлі Катару разом з проектом меморандуму про створення та статутом компанії. Якщо заявка буде схвалена, партнери - засновники повинні підписати меморандум і статут та провести його аутентифікацію у компетентному органі, а потім представити його до Міністерства. Міністр приймає рішення про затвердження або відхилення заяви.

Оподаткування

Закон Про оподаткування (№ 21 від 2009 р.) застосовується на доходи, отримані в Державі Катар на 1 січня 2010 року або після цієї дати. Попередня диференційована податкова ставка (0-35 %) була замінена фіксованою ставкою у розмірі 10 %. Катарські компанії звільнені від сплати цього податку. Особисті податки або інші передбачені законодавством відрахування від заробітної плати та інших виплат в Катарі відсутні.

Закон встановлює також обов’язкове утримання податку розмірі 5 % від загальної суми роялті та технічних зборів. Відповідно до Закону, звільнення від податків може бути представлено на термін до 6 років. Крім того, угоди, укладені між Державою Катар та іноземним інвестором для розвитку природних ресурсів в нафтогазовому секторі, оподатковуватимуться за ставкою, зазначеною в договорі. Якщо в угоді розмір податкової ставки не вказаний, то застосовується 35 % ставка на прибуток.

Податкові декларації повинні бути подані протягом 4 місяців після закінчення фінансового періоду. Період подання може бути продовжений за рішенням Департаменту податків і зборів Міністерства економіки і торгівлі , але період продовження не може в будь-якому разі перевищувати 8 місяців. Штраф за несвоєчасну подачу або несвоєчасну сплату податків буде стягуватися за ставкою 10 тис. катарських реалів на місяць або 2 % від податку , в залежності від того,яка сума більше. Штраф буде розраховуватись виходячи з кількості днів затримки, але не повинен перевищувати 24 % від загального податкового зобов'язання.

Катаром підписано угоди про уникнення подвійного оподаткування з Францією, Індією, Пакистаном, Росією, Сенегалом та Тунісом та ін. Ряд країн, включаючи Японію, США й Великобританію, дозволяють деякі односторонні заходи для полегшення податкового навантаження на вітчизняних виробників, щоб збалансувати податок на прибуток в Катарі.

Імпортні операції

Митний закон №5 (1988 р., зі змінами і доповненнями) регулює зовнішню торгівлю в Катарі. Для отримання можливості здійснення імпорту товарів для подальшої реалізації на внутрішньому катарському ринку суб’єкт підприємництва повинен бути зареєстрований в Реєстрі імпортерів та отримати дозвіл Торгово-промислової палати Катару.

Стандартна митна ставка в Катарі становить 5 % (адвалерний податок) відповідно до вимог Митного союзу країн-членів РСАДПЗ, заснованого у січні 2003 року. Загалом, митна ставка на більшість імпортуємих товарів становить 5 %, за виключенням цементу (наразі ставка 0%), певних видів сталі (100 мм і вище, ставка 20 %) і тютюну (100 %).

Товари, вироблені в країнах Перської затоки, звільняються від мита, якщо вони супроводжуються сертифікатом походження, виданого Торгово-промисловою палатою держави походження, яка є членом РСАДПЗ.

Крім того, звільненню від митних зборів підлягають предмети особистого вжитку та побутова техніка й меблі, що належать іноземним працівникам, які прибувають в Катар з метою проживання; обладнання, матеріали та інші витратні частини, що належать державним органам або державним компаніям; харчові продукти, такі як зерно, худоба, чай, кава, цукор, рис, молоко для грудних дітей та інших необхідних предметів споживання; і товари, що ввозяться для посольств, дипломатичних місій і консульств.

Основою для визначення розміру мита є загальна ціна, вартість страхування і фрахту (CIF) товарів або, якщо вони не визначені, мито обчислюється на основі ціни FOB плюс 15 %.

Експортні операції

Експортні операції звільнені від митного оподаткування. Забороняється експорт товарів в Ізраїль, а також експорт окремих товарів, таких як субсидовані продукти харчування або антикваріат.

 

Алгоритм взаємодії МЗС України та закордонних дипломатичних установ з українськими підприємствами в рамках механізму Ради експортерів та інвесторів

В рамках МЗС України запроваджено єдиний механізм взаємодії Міністерства з діловими колами, їх об’єднаннями та асоціаціями з питань торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, який має на меті підвищити ефективність роботи Міністерства закордонних справ України та закордонних дипломатичних установ в зовнішньоекономічній сфері, забезпечити надання ними дієвої допомоги національним виробникам у розширенні ринків збуту української продукції та залученні іноземних інвестицій у пріоритетні сфери національної економіки.

Звернення вітчизняної компанії щодо отримання дипломатичного сприяння має бути надіслано на адресу Ради експортерів та інвесторів при МЗС України (посилання):

Міністерство закордонних справ України
Управління економічного співробітництва
Рада експортерів та інвесторів при МЗС України
01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1
Ел. пошта: rei@mfa.gov.ua 
Факс: (044) 238-18-94.

Разом із зверненням має бути надіслана заповнена типова форма (комерційної mfa.gov.ua/mediafiles/sites/rei/files/Form_of_the_commercial_offer.doc /інвестиційної mfa.gov.ua/mediafiles/sites/rei/files/INVESTMENT_PROJECT.doc пропозиції) (посилання), бізнес-план проекту (у разі пошуку іноземних інвесторів), додаткові рекламно-презентаційні матеріали стосовно українського підприємства та його продукції.

Звернення до МЗС (готуються українською мовою) повинні:

- бути підготовленими на офіційному бланку та підписані керівником підприємства і скріплені печаткою;

- чітко окреслювати необхідну допомогу з боку МЗС;

- не суперечити чинному українському законодавству;

- по можливості зазначити іноземні країни, де є необхідним залучення українських дипустанов;

- містити додаткову інформацію, що може бути корисною для забезпечення ефективного опрацювання порушених у зверненні питань;

- містити дані щодо контактних осіб компанії.

За виключенням звернення до МЗС, всі інші документи повинні готуватись англійською мовою (або мовою країни, до якої надсилається пропозиція).

Обов’язкові для заповнення пункти в формах позначені символом «*». Детальніша інформація щодо Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HCDCS) доступна на веб-сайті Всесвітньої митної організації, або інтернет-порталі FOREIGN TRADE ON-LINE™.

Разом з інвестиційною формою повинен бути надісланий бізнес-план відповідного проекту.

Запити не будуть опрацьовуватись МЗС у разі:

- невідповідності зазначених вище загальних вимог до запиту;

- незаповнених типових форм та обов’язкових пунктів в формах;

- заповнених формах українською або російською мовою (за виключенням, якщо пропозиція надсилатиметься до країн СНД);

- відсутності бізнес-плану (у разі, якщо мова йде про залучення іноземних інвестицій під певний проект), або його виконання українською або російською мовою;

- повторні запити, які вже опрацьовувались МЗС, та щодо яких була надана вичерпна відповідь заявнику.

МЗС України (РЕІ) та закордонні дипломатичні установи України:

- не здійснюють переклад тих чи інших інформаційних матеріалів, наданих українськими компаніями;

- не забезпечують редакційну перевірку правильності перекладу таких матеріалів іноземними мовами;

- не несуть відповідальності за можливі неточності у наданих матеріалах;

- опрацьовують запити ділових кіл та надають дипломатичного сприяння виключно інформаційного, консультаційного та організаційного характеру, яке не суперечить чинному українському законодавству, зокрема, у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС.

Детальніша інформація щодо зазначеного механізму взаємодії МЗС з діловими колами за посиланням: http://bit.ly/1Qd69B1

При цьому необхідно врахувати, що в рамках такої взаємодії економічні підрозділи ЗДУ можуть надавати діловим колам виключно інформаційне, консультаційне та організаційне сприяння, яке не суперечить чинному законодавству України, зокрема у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС України.

Співробітники ЗДУ не можуть брати безпосередню участь у переговорах представників українського бізнесу з їх іноземними партнерами, виступати посередниками під час здійснення ними комунікацій чи ділових операцій, надавати гарантії, рекомендації стосовно ти чи інших суб'єктів господарювання, надавати будь-яку іншу допомогу представникам ділових кіл, що не передбачена законодавством та виходить за межі їх повноважень і посадових інструкцій. Підтримка ЗДУ окремих проектів (контрактів) українських суб'єктів господарювання на політико-дипломатичному рівні може здійснюватися лише за відповідними письмовими дорученнями МЗС України.

У разі виникнення додаткових запитань звертайтеся до Відділу з економічних питань Посольства України у Державі Катар emb_qa@mfa.gov.ua 

 

 

Щодо введення в дію регіонального стандарту з маркування харчових продуктів 

Міністерством охорони здоров’я Держави Катар оголошено про імплементацію з початку 2017 року на території Катару єдиних вимог Організації зі стандартизації Ради Співробітництва Арабських Держав Перської Затоки – РСАДПЗ (GCC Standardisation Organisation – GSO) щодо маркування.

Зокрема, з 1 січня 2017 р. в Катарі введено в дію регіональний стандарт GSO 9/2013 з маркування харчових продуктів, прийнятий членами РСАДПЗ у 2013 р., який буде єдиним технічним регламентом, що регулюватиме вимоги у зазначеній сфері.

Відповідно до зазначених вимог, з 01.01.2017 р. забороняється ввезення на територію Держави Катар харчові продукти без відповідного маркування (етикеток) встановленої форми. З 1 січня ц.р. товари харчового призначення, які імпортуються на катарський ринок, повинні мати на упаковці відповідне маркування (етикетку), на якій міститься інформація щодо складу харчових елементів продукту одночасно з його калорійністю. Зазначені зміни покликані надати можливість споживачам вибирати продукти з огляду на їхній склад, дієтичні властивості та калорійності.

На першому етапі введення стандарту GSO 9/2013 маркування повинно здійснюватись англійською мовою – етикетка на харчовому продукті має містити назву продукту, список інгредієнтів, а також поживну (енергетичну) цінність. Протягом наступних стадій поступово вводитиметься маркування арабською мовою.

Партії продовольчих товарів, які вже знаходяться в пунктах митного контролю і не відповідають новим вимогам, можуть отримати дозвіл Департаменту охорони здоров'я та контролю харчових продуктів Міністерства охорони здоров’я Катару (здійснює моніторинг та періодичну інспекцію імпортованих харчових продуктів на предмет придатності для вживання) тільки після того, як маркування буде приведено у відповідність.

Маркування не потребують продукти харчування, які ввозяться в країну для подальшої переробки або перепакування. Крім того, свіжі овочі, фрукти, риба і забиті тварини, які експортуються цілими тушами, звільняються від нових стандартів маркування.

Харчові товари, які розфасовані у невеликі пакети розміром менше 20 кв. сантиметрів і продукти харчування, що ввозяться не для комерційного використання, також звільняються від вимог щодо обов'язкового маркування. Не підпадає під дію нового стандарту імпорт усіх видів води, однак імпортер зобов’язаний вказати вміст мінеральних складових на упаковці.

Стандартом GSO 9/2013 також передбачено маркування імпортних продуктів харчування, призначених для безпосереднього (або після розігріву) вживання в їжу. Етикетки на таких товарах повинні містити інформацію про поживну цінність продукту, зокрема кількість вуглеводів, жирів, білків, харчових волокон, а також енергетичну цінність.

У разі наявності добавок, таких як вітаміни, мінеральні солі або будь-які інші біологічно активні елементи, їхня кількість повинна бути додана до інформації про поживну цінність у міжнародних одиницях (грам, міліграм, мікрограм, міжнародна одиниця - IU), а також кілокалорій для зазначення енергетичної цінності.

Інформація про поживну цінність повинна містити такі деталі, як «розмір порції», загальна кількість порцій в упаковці, «добова норма споживання», а також інформацію про загальну кількість калорій та калорійність кожної складової продукту окремо.

Повну інформацію щодо вимог регіональний стандарт GSO 9/2013, який регулює вимоги до маркування харчових продуктів на території країн РСАДПЗ (англійською мовою), можна знайти за посиланням:

-        https://www.gso.org.sa/store/gso/standards/GSO:738341