Нижче подаємо короткий виклад інтерв"ю українською мовою:

Починаючи з кінця лютого ц.р., Російська Федерація свідомо пішла на кричуще порушення усіх міжнародних і підписаних з Україною двосторонніх політико-безпекових угод. За даними, оприлюдненими МО України, на території АРК перебуває 30 тис. російських солдатів і офіцерів, одягнених у зелену форму без будь-яких розпізнавальних знаків, аби приховати свою приналежність до збройних сил РФ.

Народ Криму, зберігши почуття гумору, називає їх «зеленими чоловічками». Велика кількість російської військової техніки та БТРів пересувається територією України без жодних на те дозволів та без номерних знаків. Утім, журналістам вдалось сфотографувати зафарбовані номери окремих військових машин, які підтверджують факт їх приналежності до різних регіонів Росії. Ця військова техніка була доставлена на територію України російськими літаками та кораблями всупереч міжнародному законодавству та українсько-російським угодам.

Існує відоме арабське прислів’я : «Поспіх – диявольська справа». Дивує швидкість та оперативність, з якою парламент Криму призначив референдум щодо відокремлення АРК вже на 16 березня ц.р. Цими діями він знехтував чинною Конституцією України, яка передбачає винесення подібних питань виключно на всеукраїнський референдум. Цілком розумним варіантом для жителів Криму, на мій погляд, було б погодитись на збереження АРК як автономної республіки у складі України з наданням їй додаткових повноважень у сфері самоврядування.

Упевнений, що Україна не застосовуватиме військову силу проти своїх громадян.

Я бачив в інтернеті фото українського газетного кіоску, в якому продавалось близько 250 газет і журналів російською мовою і лише 25 – українською та ще 10 – англійською.  Не дарма кажуть, що «скільки мов знає людина, стільки життів вона проживає». В Україні усі вільно спілкуються або, принаймні, розуміють російську мову. Так само переважна більшість громадян України володіє державною мовою – українською. Відтак, мовний фактор ніяким чином не може бути виправданням або приводом для відокремлення Криму. До того ж, в Україні існує повна свобода віросповідань та релігій.

Відповідаючи на запитання, чи не вважаємо ми в Україні нерішучою американську реакцію на події в Криму, хочу зазначити, що я особисто не пригадую, коли востаннє США робили настільки жорсткі заяви по відношенню до Росії. Я також виключаю можливість початку війни між двома братськими народами. Іноді слово буває набагато більш вразливим, аніж зброя. А санкції, які США та ЄС обіцяли застосувати до РФ – є надзвичайно сильною політико-економічною зброєю.

Хотів би повернутись до 1994 року, коли у Будапешті президенти Росії Б.Єльцин, США Б.Клінтон, України Л.Кучма та Прем’єр-міністр Великої Британії Дж. Мейджор поставили свої підписи під Декларацією, згідно з якою їхні держави надали Україні гарантії безпеки і збереження суверенітету. Україна – єдина країна у світі, яка добровільно відмовилась від ядерного арсеналу (третього у світі після США та РФ) та приєдналась до ДНЯЗ. З 1994 р. Україна має позаблоковий статус. На жаль, сьогодні ми спостерігаємо відчайдушні спроби Росії, як одного з підписантів Будапештського меморандуму, відректись своїх зобов’язань по відношенню до України. Ситуація в Україні та навколо неї може створити небезпечний прецедент, коли ядерні або «порогові» країни на кшталт Індії, Пакистану, Ірану або Північної Кореї двічі замисляться над доцільністю відмови від ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії безпеки.       

Чи вдаватиметься Росія до застосування газового шантажу по відношенню до Європи? Я повністю виключаю таку можливість. Наразі російський газ складає близько 25% від загального обсягу природного газу, що споживається Європою. Газ – це не пиріг, який можна перестати пекти. Газ потребує величезних сховищ для його зберігання, а їх у Росії обмаль. В Україні ці сховища – величезні. Минула зима була теплою, що дозволило зберегти невикористаний газ. Така ж ситуація і у Західній Європі. До того ж, Росії потрібний ЄС – постачальник «ноу-хау», сучасних технологій, інвестицій. Простих росіян цікавить безперешкодне отримання шенгенських віз з метою навчання, працевлаштування, ведення бізнесу, туризму тощо. Значна кількість заможних росіян має нерухомість, рахунки та активи у західних банках, а деякі з них є навіть власниками футбольних клубів.

Україна, звісно, працює над диверсифікацією джерел енергопостачання, аби змінити нинішню ситуацію, за якою РФ є єдиним джерелом постачання природного газу. Російський монополіст «Газпром» контролює поставки, здійснивши низку превентивних заходів, завдяки яким йому вдалось законтрактувати значні експортні запаси природного газу у таких країн як Туркменістан, Узбекистан та Казахстан. Минулого року Україна почала закуповувати природний газ у реверсному режимі з сусідніх країн: Словаччини, Румунії, Польщі, Угорщини. У площині налагодження енергетичного співробітництва з Катаром Україна пройшла значний етап переговорного процесу, а деякі з домовленостей не лише обговорені, але й покладені на папір. Не виключаю, що у майбутньому катарський газ купуватимуть в Україні. Способом його доставки можуть стати існуючі європейські газотранспортні системи.